Як правильно спілкуватись з дітьми? На що звертати увагу? Як підбирати слова? Як досягати взаєморозуміння? Як поводитись у кризових ситуаціях?

Помилково вважати, що комунікація з дітьми кардинально відрізняється від дорослого спілкування. Радше навпаки, дуже часто дорослі відтворюють ту модель комунікації, яка знайома їм з дитинства. Тому важливо у спілкуванні з дітьми бути максимально відкритим і пам’ятати про 7 “так”:

1. Слухати і чути. Тут знадобиться уважність й максимальна залученість, щоб дитина змогла висловити усі емоції та описати ситуацію чи деталізувати свою проблему.

2. Розмовляти на рівних та поважати потреби. Не варто переходити на “дитячу” мову і применшувати важливість певної ситуації. Малюку втрачена іграшка чи зламаний олівець для малювання є такими ж важливими, як дорослим дедлайни на роботі, або пробите колесо автомобіля. Слід пам’ятати, що будь-яка комунікація – це діалог, коли дві сторони мають однакове право висловити думку.

3. Відповідати на всі питання, навіть найбільш незручні. У випадку, якщо дорослі неготові розмовляти на певну тему, слід домовитись з дитиною про конкретний час (сьогодні ввечері, цими вихідними тощо), коли буде можливість усе обговорити та пояснити. Адже син/донька продовжуватимуть шукати відповіді. І таки знайдуть, але чи буде вона “правильною”?

4. Використовувати в розмові емоційні фрази, які спонукатимуть щиро ділитись своїми відчуттями. Такими висловами можуть бути: “Дивовижно!”, “Чудово розумію!”, “Розкажи мені більше…”, “Ого!”. Дитині потрібна залученість дорослого, це допомагає відкритись і бути впевненим у підтримці.

5. Підкреслювати позитивні риси, давати оцінку не особистості, а конкретній ситуації. Завжди можна знайти за що похвалити дитину, навіть якщо обставини вимагають іншого. Без цього важко налагодити комунікацію та створити довірливу атмосферу спілкування.

6. Частіше в розмові використовувати “ТАК”, ніж “НІ”. Заперечні слова насправді підсилюють заборони, часом варто змінювати їх на позитивні ствердження. До прикладу, замість “НЕ фарбуй стіни”, можна запропонувати “будь ласка, малюй на папері”.

7. Робити паузи в розмові. Їх можна використати, щоб допомогти дитині зосередитись, зібратись з думками, зрештою, помовчати, щоб заспокоїти обіймами.

Цінність спілкування – дивитись на проблему з різних кутів і обов’язково поважати думку іншого, навіть, якщо співрозмовнику чи співрозмовниці ще треба з’їсти багато каші, щоб правильно формулювати думки та емоції.

Команда Дитячого Садка “ЕКОЛЕНД”