Дистанційне навчання по-українськи та світові тренди

Дистанційне навчання… Цей формат під час піку пандемії став викликом для багатьох освітян не лише України, але й усього світу. Як організувати якісний, продуктивний навчальний процес? Допомогти дітям зрозуміти, що це такий формат освіти і він не є відпочинком та канікулами? І для вчителів, і для учнів дистанційка була чимось новим та незвичним, на щастя, короткостроково, щоб усі змогли швидко “акліматизуватися” до змін та навчитися оперувати освітніми онлайн-інструментами. Сьогодні вже нікого не здивуєш уроками у Zoom чи Google Meet та домашнім завданням з інтерактивними вправами, які можна легко і швидко створити на платформах Kahoot!, Learning Apps тощо. Мої підопічні, активні й допитливі шестикласники, вбачали тут декілька позитивних тенденцій: по-перше, економія часу – не потрібно витрачати години на збори та добирання до школи, можна довше залишатися в ліжку:). По-друге, можливість облаштувати свій затишний навчальний простір просто у своїй кімнаті, на балконі чи у саду.

Попри його недоліки (проблеми зі здоров’ям, особливо з поставою та зором, мінімальні соціальні контакти та ін.), я не можу не погодитися, що саме такий формат здобуття знань стає все більш популярним та актуальним. Кількість батьків, які роблять вибір на користь навчальних онлайн-платформ, шалено зростає, особливо, коли:

  1. Родина живе за кордоном і дитина не має можливості відвідувати українську школу офлайн;
  2. Син/донька робить значні успіхи у спортивній кар’єрі, через щільний графік на змаганнях йому/їй не вдається систематично відвідувати школу;
  3. Учень навчається в спеціалізованій установі (ІТ-академії, Школі моделінгу, дизайну тощо), проте бажає отримати якісну повну середню освіту;
  4. За рекомендаціями лікаря дитині певний час не можна відвідувати навчальний заклад тощо.

У Європі та США вже давно узвичаїлася практика дистанційної освіти: школи та вищі навчальні заклади переходять у режим “онлайн” і пропонують зручний для кожного варіант здобуття знань – через веб-сайти, мобільні додатки або відеокурси та ін. Варто додати, що часто відомі люди (актори, політики) або керівники ІТ-сектору стають меценатами освітніх проєктів, сприяючи розвитку потенціалу шкіл. До прикладу, програма “K-12 Education”, яка впроваджена фондом Білла і Мелінди Гейтсів, спрямована на те, щоб дитина, незалежно від її етнічної приналежності, мала доступ до знань у будь-якій формі. Основна ідея проєкту – це подача актуальних ідей та практик, зв’язок навчання з життям та націленість на формування компетенцій і soft skills.

Також не можу не згадати декілька потужних навчальних платформ, які були створені викладачами американських коледжів. До прикладу, Салман Хан, який спочатку допомагав своїй сестрі із математикою, записував для неї відео на YouTube, а згодом, усе це навчання трансформувалося в “Khan Academy” – ресурс “високоякісної освіти для будь-кого і будь-де”. Сервіс пропонує широку систему курсів з генеруючими вебвправами. Професор інженерії від Гарварду та Массачусетського університету Анант Агарвал розробив платформу “edX”, на якій старшокласники та студенти можуть зареєструватися більш ніж на 3000 авторських курсів.

Україна запозичила закордонний досвід, удосконалила дистанційну систему навчання і тепер пропонує широкий спектр онлайн-шкіл, де мають змогу навчатися учні з 1 по 11 клас, підготуватися до ЗНО, ДПА та отримати документ державного зразка. На таких освітніх платформах школярі, зазвичай, переглядають відеоуроки та виконують інтерактивні завдання або тести. Вартість навчання варіюється залежно від кількості дисциплін та терміну доступу до уроків. Також вагомим плюсом є те, що створено багато безкоштовних освітніх платформ, де старші школярі можуть дізнатися безліч нового з різних сфер життя (фінансова грамотність, екологія тощо), а дорослі – “прокачати” свої професійні компетенції. Я, як працівник освіти, завжди шукаю цікаві курси, пов’язані з моєю діяльністю, на платформах Prometheus, EdEra, EduHub.

Отже, питання: “Чи справді дистанційне навчання – освіта майбутнього, і чи зможе така форма витіснити і домінувати у світі?” – залишається відкритим. Так, навчатися дистанційно – це зручно, мобільно, компактно, жодних гір із зошитів для перевірки, не потрібно друкованих підручників, все є на твоєму лептопі або смартфоні. Але погодьтеся, без стійких навичок самоорганізації та супер інтересу тут не впоратися. Недарма Крістофер Палм писав: “Онлайн-навчання не повинно бути легкою прогулянкою з увімкненим автопілотом. Ключове слово тут “навчання””.

Олена Запорозченко,
тьютор
 ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД”

guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі