В ліцеї “Еколенд” у кожному класі є людина, що супроводжує учнів впродовж навчального дня. Цю людину називають тьютор.
Одним з найважливіших його обов’язків є вміння бути частиною як педагогічного колективу, так і частиною колективу класу. Бути “своїм” і при цьому виконувати посадові обов’язки серед яких: нагляд за дітьми, координація учнів, участь у вихованні та навчанні. Інколи таке втручання розцінюється зовсім не позитивно з боку дитини, адже саме тьютор комунікує з батьками учнів, розповідає їм не лише про дитячі успіхи, але й невдачі. Також тьютор на рівні з класним керівником робить зауваження, пропрацьовує складні моменти навчання та поведінки. Тоді він виступає тією дорослою людиною, яка повинна відкинути особисті стосунки та виконати свої прямі обов’язки.
Не всі школярі сприймають це спокійно та без образи, адже вміння розділяти й розмежовувати особисті та професійні відносини приходить з віком. Щобільше, навіть не кожна доросла людина це вміє і розуміє, особливо, коли емоції вирують та бурлять. Тому у дитячій свідомості тьютор одномоментно з друга може перетворитись на ворога, який лише наглядає, сварить та нашіптує про усі промахи.
Як ніколи не потрапити в таку ситуацію? Це неможливо. Стосунки, що не зазнають кризових ситуацій, швидше за все нещирі. Криза — руйнівна подія, що сіє страх, розгубленість і невпевненість. Коли вона виникає, тьютору важливо відновити баланс і стабільність у спілкуванні з учнем. Цього неможливо досягти без активної участі усіх сторін конфлікту. Якісна комунікація є ключовим фактором у такому процесі. Звичайно, кожна ситуація унікальна, але в будь-яких проблемних ситуаціях тьютору допомагають вміння знайти баланс між роллю найкращого друга і потенційного зрадника і взаємна довіра з тьюторантом. З цим у серці, ми можемо разом подолати будь-які перешкоди. Завжди варто згладжувати кути гострих ситуацій й не доводити їх до кризових!
Ось декілька порад як комунікувати з дитиною під час кризи:
- Не говорити бездумно. Краще продумати мінімальний план реагування у таких ситуаціях, щоб це не застало вас зненацька. Визначте, як ви маєте себе поводити, яка ваша ціль. І спробуйте передбачити реакцію дитини на свою поведінку.
- Уникайте мовчання. Вам потрібно розв’язати проблему, а не заховати її у шафу. Спробуйте зібрати інформацію, знайти суть кризи. Дайте дитині висвітлити свою позицію, страхи, образи.
- Висловіть підтримку. Почуйте занепокоєння дитини, проявіть співчуття і підтримку.
- Відновіть зв’язок. Погляньте на ситуацію з її сторони та дайте змогу безпечно та відкрито висловитись. Нехай дитина погляне на ситуацію з вашого боку також. Двостороння комунікація є основою довірливих відносин.
- Аналізуйте. Що спровокувало? Чи можна було уникнути? Які були допущені помилки у спілкуванні? В чому корінь проблеми? Що допомогло? Кризові ситуації можуть повторюватися, тому важливо зрозуміти свою реакцію, визначити, що допомогло, а що ні, і працювати над собою, щоб уникнути подібних проблем або вчасно їх зупинити в майбутньому.
Отже, хто такий тьютор – друг чи ворог? Безперечно друг!
Той, хто допоможе дитині розкрити її найкращі риси, підтримає її та чесно вкаже на проблеми. Тоді школяр матиме нагоду повністю реалізувати свій потенціал і стати найкращою версією себе.
Юлія Курило,
тьютор ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД”