У дитячі роки гра є найголовнішою діяльністю малечі. З її допомогою діти розвиваються та пізнають світ, здобувають нові здібності та уміння. Вони захоплені й відчувають радість. Однак коли першокласник йде до школи, то зіштовхується з новим видом діяльності – навчанням.
А коли навчатися легко та просто? Коли це цікаво та весело. Зазвичай учні початкових класів мають великий інтерес до настільних і комп’ютерних ігор. Сучасні діти краще засвоюють знання бавлячись. Цей формат мотивує їх тривалий час виконувати різні завдання, стимулює до активної взаємодії, вміння співпрацювати та розвиває емпатію.
Ігри допомагають внести різноманітність і заохочують до знань. Школярі під час такої діяльності знайомляться з однокласниками, працюють в групах та в парах, змагаються між собою. У них появляються спільні інтереси та досягнення. Тоді ж діти зосереджують свою увагу на завданні, навчаються самостійно думати, висловлювати свої спостереження, вчаться співпрацювати та проявляють лідерські якості.
Коли дитина тільки потрапляє до школи, вона має бути зацікавлена та вмотивована. Так розвиваються індивідуальні здібності й творчий підхід до різноманітних життєвих ситуацій. А в цьому їй допоможуть дидактичні ігри.
Гра повинна бути адаптована під освітні потреби, тему та завдання заняття. Під час вибору, вчителю слід обміркувати яка навчальна чи виховна мета гри. На щастя, вибір такий шалений, що легко знайти актуальний формат для будь-якого уроку. Також можна вигадати власну корисну розвагу, яка зацікавить учнів.
До прикладу, ми з першокласниками часто бавимося на уроках “Так чи ні”. Малюки мають сигнальні картки та, відповідно до запитання, підіймають відповідну картку. Чи під час вивчення алфавіту, для кращого засвоєння, дітки зі своїх тіл формували букви та склади.
Спробуйте також створити настільні ігри. Ми часто використовуємо ”Упіймай букву”. Діти роблять “вудочку” і ловлять слова на певну букву, а потім розкладають їх в потрібне місце. Згадаю й уроки математики, коли для кращого засвоєння обчислювальних навичок, ми придумали настільні ігри з м’ячиками на додавання й віднімання. А коли вивчали склад числа, то мали вже іншу гру “Допоможи числам зайняти свої місця”, або “Числові будиночки”.
Кожен педагог може обрати улюблені ігри та урізноманітнити їх. Як результат, учні зацікавлені, виявляють інтерес до навчання, а також дивують своєю винахідливістю та креативністю.
Колись Василь Олександрович Сухомлинський сказав чудову фразу, яка відображає усю значущість гри: “Навчайтесь граючись, а граючись навчайте”!
Надія Гарасимчук,
вчитель початкових класів
ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД”
