“Бути чи не бути?” – запитував колись Шекспір. “Бути!” – Не задумуючись відповідаємо ми. Нашим дітям бути естетично розвинутими й культурно обізнаними!
Є багато шляхів для реалізації цього: можна відвідувати музеї й галереї, читати й обговорювати різноманітні літературні твори, вчитися грати на музичних інструментах і відчувати музику, ходити до театру і кіно. Однак, на жаль, не всім дітям це буває цікаво. Їм набагато приємніше поганяти м’яча, чи просто вкотре пограти в якусь комп’ютерну гру.
Але ми знайшли альтернативу! Можна все це об’єднати у цікаві й плідні уроки, де ми співаємо, сміємося, робимо декорації, вивчаємо іноземними мовами чималі шматки тексту, вчимося декламувати та імпровізувати, одним словом — не нудьгуємо!
Кожен учень має можливість проявити себе. Враховуємо здібності та інтереси усіх. Найактивніші й найрухливіші беруть участь у постановках танців і гумористичних номерів. Це дуже весела, проте важка щоденна праця, але дітям вона до вподоби. Еколендівці з нетерпінням чекають фінального виступу, де, поборовши хвилювання і впевнено розправивши крила, кожен з них ступить на сцену, як справжній актор. Організація вистав перед аудиторією сприяє закріпленню отриманих знань та навичок. Такі видовища проводяться перед батьками й однолітками, де аплодисменти й крики “Браво!” — це найкраща подяка. Після виступу, ми обов’язково аналізуємо й обговорюємо з учнями їх успіхи та помилки, враження та емоції.
“Які ж переваги театральних постановок у вивченні мови?” – спитаєте ви. Повірте моєму досвіду — їх чимало! Почнемо з креативності та залученості. Діти стають акторами, режисерами та глядачами, що допомагає їм краще розуміти матеріал і запам’ятовувати його. Вони з легкістю вивчають не лише свої репліки, а й слова своїх “друзів по цеху”. Ролі вимагають від учнів правильної вимови та інтонації, що покращує мовні навички, а використання мови в реальних ситуаціях робить навчання більш природнім та ефективним.
Тепер щодо розвитку творчості. Світ навколо такий кольоровий, але не кожен вміє побачити, відчути й передати красу цих барв іншим. Тому саме через акторську гру ми навчаємо дітей креативного мислення, імпровізаційних навичок і уяви. Учні створюють образи, інтерпретують тексти та знаходять нестандартні творчі рішення. Досліджувати різні емоції й виражати свої, розуміти власні почуття і почуття інших — все це дає театральна гра. Наші діти вчаться слухати один одного, висловлювати свої думки та емоції, працювати у команді. Перші кроки на сцені неабияк додають впевненості в собі. З кожною наступною репетицією велетенський страх перед аудиторією зменшується і кінцево зовсім зникає. Дитина стає відкритою і розкутою. Скажу відверто, полюбити мистецтво в собі та себе в мистецтві — це велике досягнення.
Важливо зазначити, що театральна діяльність позитивно впливає на формування міцних соціальних зв’язків між учнями. Вони вчаться довіряти один одному, підтримувати та допомагати. Як результат — дружня атмосфера в колективі.
А як щодо успішності? Впевнено можу сказати, що учні, залучені у театральних постановках, стають більш організованими, дисциплінованими та мотивованими, що тільки поліпшує їх загальну академічну успішність. І це не може нас не тішити.
Отже, на мою думку, зростати з театром — це прекрасно, а вчитися через призму театру — ще краще. Таке навчання може стати важливим елементом шкільної освіти, що сприятиме всебічному розвитку учнів та їх підготовці до подальшого дорослого життя.
Анна Підгородецька
вчитель англійської мови
