Про soft skills та книги

Як гадаєте, дітям потрібно читати книжки? Може вам відомо, які книги зацікавили б сьогодні юне покоління? І в який спосіб сучасну дитину на роки зафрендити з книгою?

За покликом серця та професії, основну частину свого дня я проводжу в стінах ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД” і найважливішим у моїй роботі є саме спілкування з дітьми молодшого шкільного віку на різні теми. Це організаційні та режимні моменти, навчання, домашні завдання тощо. Ми розмовляємо про дитячі хвилювання, успіхи та невдачі, разом мислимо та розмірковуємо… Є багатослівні діти, яким подобається ділитися своїми емоціями, бажаннями, захопленнями та ін. Вони полюбляють розповідати про все на світі: як вчора відсвяткували День народження Марічки з паралельного класу; про те, що молодша сестричка заважала виконувати уроки; наскільки весело було увесь вечір бавитися з кицькою, яка стрибала по хаті за сонячним зайчиком, доводила до сміху і тому не вивчив вірш. Я щодня чую від маленьких еколендівців багато різних чудернацьких історій. У спілкуванні з ними, відразу виділяються ті діти, які вміють вільно висловлювати та формулювати свої думки, яскраво описувати події, ділитися роздумами. Вони з легкістю пишуть твори, їм добре дається будь-яка мова, із захватом виконують усілякі літературні завдання. За результатами опитування з’ясувалося, що ці хлопчики й дівчатка дуже люблять читати та із захопленням самі обирають книжки, а це – важливо.

Коло літературних зацікавлень учнів – дуже й дуже широке. Еколендівці розповіли, що охоче гортають та вивчають наукову й художню літературу, енциклопедії, міфи і легенди, пригодницькі оповідання про піратів, біографічні романи, фантастику, історичні факти про динозаврів тощо. Досить часто проводжу паралелі між своїм та сучасним дитинством. Багато що змінилося за цей час: технологічний, інформаційний прогрес, демократизація суспільства, екологічна та національна свідомість тощо. Проте майже без змін залишилася природна схильність людини до пізнання навколишнього світу, розширення кругозору, самопізнання, особистого розвитку, любові до пригод, цікавих історій, казок тощо.

Особисто я дуже люблю читати й прочитала не одну сотню книг. В дитинстві через постійні хвороби мені доводилося багато часу проводити вдома. В той час ще не було таких речей, як: дистанційна освіта, інтернет, віртуальне спілкування, соціальні мережі. І моєю найкращою подругою, порадником, наставником та основною розвагою стала книга. Звичайно, зараз у цих друкованих видань з’явилося безліч конкурентів: публікації в блогах, розповіді у соціальних мережах, відгуки в інтернет-ресурсах, подкасти, електронні та аудіокнижки.

Але чи може сприйняття такої інформації бути вдалою альтернативою друкованій книзі?!

За останні років 20 ми вже звикли шукати інформацію або відповіді на свої запитання в інтернеті. Часто можна побачити схожі проблеми в інших людей і з цікавістю читати їх відгуки, розповіді, шукати готову відповідь. Дітям потрібно розказувати, що цей варіант не завжди є вірним, адже людина сама повинна проаналізувати все та знайти потрібне для себе рішення.
Буває, що блогери, які ведуть свої сторінки та викладають різні текстові публікації, прагнуть досягти меркантильних цілей: усіма способами створити власну значущість, підвищити свій рейтинг в інтернет-просторі, збільшити кількість шанувальників тощо. У внутрішнє наповнення таких публікацій не вкладають вагомий сенс, розширення кругозору та справжній духовний ріст.

Почитати інтернет-сторінки, звичайно, можна, а іноді навіть потрібно. Дитину слід навчити користуватись надійним джерелом інформації. Це можуть бути електронні енциклопедії, офіційні тематичні сайти тощо.

Аудіокнига теж доволі зручний вибір в дорозі, під час подорожі, на відпочинку або, коли ви займаєтесь домашніми справами. Як на мене – це чудова альтернатива традиційній. Та все ж погодьтеся, що може бути краще, коли знаєш, на якій поличці знаходиться одна з твоїх улюблених книжок! Береш її в руки, відчуваєш енергію, особливий аромат та емоції! А найголовніше те, що вона така вагома для тебе своїм змістом, відчуттями, яскравими малюнками чи образами! Невже ж книга не варта того, щоб знайти своє місце у дитячій кімнаті? Але самостійно дитині з цим не впоратись. Безумовно, син/донька має захотіти познайомитись з книгою особисто, взяти її в руки, відкрити і прочитати, можливо, і не один раз!

І ось тут ми можемо з гордістю говорити, що досягнули мети. Тепер потрібно все це закріпити:

  • Важливо, щоб дитина бачила особистий приклад батьків. Якщо раніше не було можливості або часу самому читати книги, зробіть це зараз!
  • Створіть комфортне, затишне та відповідне місце для читання. Тут має бути особливо приємно й натхненно;
  • Читайте вголос щось цікаве. Повірте, якщо Ви це зробите ще й в ролях та інтонацією – Ваша дитина не залишиться байдужою та обов’язково зацікавиться!- Оберіть книгу з яскравими та гарними малюнками і якісною типографією;
  • Спробуйте перетворити читання в гру: розподіліть ролі та читайте по черзі;
  • Важливо! Зміст книги обов’язково має збігатися з інтересами вашої дитини.

Якщо Ви будете використовувати хоча б дещо з моїх порад, але робити це регулярно, вже через короткий час помітите, що Ваша дитина сама бере до рук ту чи іншу книгу та читає її. Щиро вірю в те, що читачів книг стане більше!

Банковська Ія,
тьютор
ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД”