Емоційний інтелект дитини. Що мають знати батьки?

Емпатія, гарна поведінка, ранній розвиток. В сучасному вихованні, як і в інших сферах, існують свої тренди. Вони то спалахують, то згасають. Адже дітей різних поколінь виховували з урахуванням поглядів часу. А як щодо сучасних малюків?  Ми, дорослі, сприймаємо дитину як унікальну особистість, зважаємо на її природу та індивідуальні потреби. Дбайливо піклуємося про маленьку людину, вважаючи її особливою й неповторною. І якщо формування інтелектуального розвитку для батьків є більш зрозумілим, то творення емоційної сфери особистості – це процес складніший та триваліший, а тому є важливою частиною гармонійного розвитку дитини. У сучасному світі емоційний інтелект входить до топ-10 найважливіших компетенцій.

Емоційний інтелект – це здатність людини розпізнавати й коректно “висловлювати” свої емоції, вміти керувати власною поведінкою, а також розуміти почуття оточення. Пізнання інших сприяє розвитку компетентності у спілкуванні, здатності знаходити спільну мову, встановлювати та підтримувати відносини з  дітьми.

Так формується схильність до емпатії. Розуміння чужих почуттів впливає на формування тісного внутрішнього зв’язку з рідними і друзями, а ще є незамінною частиною успішного сімейного життя в майбутньому.

Вміння аналізувати почуття інших необхідне для формування відповідальності, адже воно дозволяє прогнозувати наслідки своїх дій як для інших, так і для самого себе.

Практично всі діти народжуються емоційно відкритими. В міру дорослішання малюка, рівень емоційного інтелекту розвивається та удосконалюється у них нарівні з дрібною моторикою, слухом, мовою, пам’яттю та іншими процесами.

Батьки беруть безпосередню участь в процесі розвитку емоційного інтелекту дитини. Основна мета дорослого – навчити малюка жити в гармонії з собою, приймати та розуміти весь спектр почуттів: любов, радість, гордість, заздрість, ревнощі, злість, страх тощо. І не потрібно ділити емоції на погані й хороші, адже всі вони мають право бути в душі людини.

Порівнюйте почуття з казковими героями, тваринами, явищами природи, ліпіть їх та малюйте.  Все, що може розповісти про емоції, корисно для розвитку першого ступеня емоційного інтелекту, а саме, розуміння самого себе.

     Проявляйте свої почуття, адже батьки для дитини – модель наслідування. Коли вона спостерігає за дорослими, починає розуміти як слід поводитися зі своїми почуттями. Для неї важливо бачити дорослого не тільки радісним і щасливим, але й втомленим, засмученим, іноді розгніваним, тобто людину з проявами різних емоцій. Ось чому дорослим необхідно, в першу чергу, не боятися бути «справжніми», щоб син/донька вчилися сприймати себе з усіма слабкостями та особливостями.

      Існує безліч ігор, які допоможуть дитині пізнати все різноманіття емоцій, навчитися усвідомлювати й виражати словами свої і чужі почуття. Ось деякі з тих, в які ми бавимося разом з нашими еколендівцями:

  • Гра з образом тварин.Попросіть дитину уявити якусь тварину та емоційно на неї відреагувати. Нехай дасть назву своєї емоції і пояснить причину її появи. Наприклад, радість, тому що собака виляє хвостом і лащиться. Або страх, бо лев великий і гарчить.
  • Гра з м’ячем.Кидаючи дитині м’яч, говорите: «Я радію, коли …», потім по черзі озвучте варіанти: «… їм морозиво, світить сонце, гуляємо в зоопарку, посміхається мама». Чим більше варіантів підберете, тим краще. Далі продовжуйте гру з іншими емоціями: я сумую, злюся, здивований, мені страшно, цікаво, соромно та ін.
  • Гра з піктограмами.Для цієї гри потрібні піктограми – картки із зображенням емоцій. Переверніть їх малюнками вниз. Нехай дитина візьме одну з них і, не показуючи її, зобразить намальовану емоцію. Той, хто вгадав, тягне наступну картку.
  • Гра «Чарівний мішечок».Ця гра спрямована на усвідомлення свого емоційного стану і звільнення від негативних емоцій. Перед її початком уточніть у дитини, що вона відчуває у цю мить, наприклад, на когось ображена. Запропонуйте скласти в чарівний мішечок всі негативні емоції – образу, злість, смуток. Міцно зв’яжіть його і заховайте. Потім візьміть ще один чарівний мішечок та попросіть дитину взяти з нього будь-які позитивні почуття, які вона хоче.

    Якщо ваш син/донька житиме у середовищі, де розуміють почуття, називають їх, дозволяють проявляти, то у них продуктивно розвиватиметься емоційний інтелект. Така дитина буде розпізнавати усі емоційні стани та пізнавати себе й оточення, вмітиме використовувати емоції для вирішення поставлених завдань, розвине вміння виразно спілкуватися, прислухатися до думки інших, впливати, надихати, злагоджено працювати в команді або очолювати її.

Надія Николишин,
вчителька початкових класів
ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД”