Відповідальність – поняття якому кожен з нас і наші діти надають свого змісту. Можна визначати відповідальність як вірність самому собі: “Можу дати сам собі відповідь за свої вчинки та дії” (авт.). Це здатність людини адекватно відповісти за те, що їй доручено або за те, що вона взяла на себе сама, а саме: готовність керувати цим процесом. Вона є необхідною складовою для збалансованого формування кожної дитини.

У процесі дорослішання відповідальність стає важливою батьківською силою. Тому татові й мамі слід  знати як правильно навчити дітей дотримуватися своїх зобов’язань. Дуже часто батьки вважають це найважчим завданням, яке потребує великої кількості часу та зусиль.

Трапляється, що дорослі помічають як дитина, роблячи щось неправильно, одночасно намагається перекласти свою провину на інших. Та хлопчики й дівчатка повинні розуміти, що у своїх помилках їм нікого не слід звинувачувати. Усвідомлення відповідальності за свої вчинки – це частина процесу становлення дорослої людини. Дуже часто діти намагаються уникнути своїх обов’язків, знаходячи різні відмовки та причини. Так вони хочуть змістити акцент зі своєї відповідальності на виправдання. Завдання батьків в таких ситуаціях – повертати цей акцент назад із причини на відповідальність.

Для дітей вкрай важливим і зрозумілішим є попереднє обговорення наслідків відповідальності (тобто наслідків виконання тих чи інших взятих на себе зобов’язань або їх невиконання). Обумовлені наслідки обов’язково мають відбутися. Цей важливий момент сприяє розвитку почуття зобов’язання у дитини. Батькам не варто втручатися, коли діти переживають наслідки власного поганого рішення.

Розвиток почуття відповідальності починається з раннього віку. Важливо навчити дитину розуміти свої обов’язки, хвалити за відповідальні дії. Це допоможе малюку усвідомити свої зобов’язання та стати самостійним. Також не менш необхідним є надання дитині свободи вибору та прояв довіри до неї. Так, у міру дорослішання, син/донька, до прикладу, може самостійно обирати зі списку хатніх обов’язків ті, які буде виконувати. Звісно ж, що почуття відповідальності, яке зароджується, потрібно буде підкріплювати розмовами з дитиною про нього, а за приклад брати свій життєвий досвід.

Застосування запропонованого алгоритму дій буде ефективним при взаємодії як з хлопчиками, так і дівчатками. Він дозволить батькам і дітям не тільки зосередитись на відповідальності, а й підтримувати позитивний зв’язок поколінь.

Наталія Одрибец,
тьютор
ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД”