Як допомогти дитині з легкістю повернутися за парту. 5 простих порад для батьків.

“Бути готовим до школи – не означає вміти читати,
писати і рахувати.
Бути готовим до школи означає бути готовим
цього навчитися”.
Л.Венгер

Пригадаймо, які спогади та асоціації виникають у кожного з нас, коли ми говоримо про школу? Особисто для мене – це ранній підйом, красива форма і бантики, галас шкільних коридорів, приязна вчителька та мої невпевнені відповіді на уроці. Але не все так безхмарно: були і сльози, і незадовільні оцінки, і багато домашнього завдання, і навіть небажання йти до школи. Але завдяки підтримці моїх батьків та допомозі першої вчительки я з легкістю подолала ці труднощі.

З початком навчання у школі в житті кожної дитини з’являється безліч змін: нові знайомства, обов’язки, стиль життя тощо. Таке пристосування відбувається не за тиждень чи два, це – тривалий процес і тривалість його залежить від багатьох чинників: стану здоров’я, сімейної ситуації, відвідування чи невідвідування дитячого садка та ін.

Адаптація – дуже динамічний процес, який стартує коли в системі “організм-середовище” виникають суттєві зміни.

Важливим є й те, що процес звикання до шкільного життя доволі непростий. Одні діти проходять його легко, а  інші навпаки. Ось тому і з’являється „шкільна дезадаптація”, а саме: втрата дитиною мотивації до навчання, низька успішність, конфлікти у спілкуванні з учителями й однокласниками, дратівливість тощо.

Найважливішим завданням кожного вчителя і тьютора з перших днів навчання – підтримати та підсилити позитивне ставлення до навчання у школі, яке сформувалося у дошкільному віці. Бо бажання йти до школи – природний результат пізнання малюком навколишнього світу, яке набувалося в ігровій діяльності протягом дошкільного віку. До речі, у ЛІЦЕЇ «ЕКОЛЕНД» працюють педагоги, які легко роблять цей процес комфортним та непомітним.

Пропоную декілька цікавих порад для батьків школярів початкової школи, щоб полегшити процес адаптації та навчання в цілому:

  1. Правильні вимоги. Не варто очікувати все й одразу. Можливо ваш малюк не буде сильним в математиці, але малювання і написання віршів справді припаде йому до душі. Знайдіть те, що у нього виходить найкраще і розвивайте це.
  2. Самостійність і підтримка. Це не означає, що якщо дитина вже прийшла до школи, вона впорається з усім сама. Давайте їй можливість працювати самостійно, але якщо потрібна буде ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон та слова на взірець: “Не хвилюйся, все вдасться”, “Давай подумаємо разом”, “Я тобі допоможу” тощо, додадуть сину/доньці впевненості в собі. А похвала, навіть якщо щось не виходить, вкрай необхідна!
  3. Уникайте негативних оцінок дитини, результатів її діяльності; порівнюйте роботу дитини тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей.
  4. Заохочуйте у дитини бажання пробувати щось нове, можливо завтра їй ці шахи чи скульптура зовсім не сподобаються, але сьогодні вона хоче повчитися саме цьому. Методом спроб і помилок ваш школярик знайде себе й своє покликання, а зараз важливо не пригнічувати його ініціативу.
  5. Будьте другом для своєї дитини. Дружба – це коли малюк знатиме, що в будь-яку хвилину зможе до вас звернутися за допомогою. Як результат, від спілкування дитина отримує підтримку і поради, а не осуд. Коли ви будете перебувати в досить близьких стосунках, вам самим не захочеться підвищувати голос.

Пам’ятайте! Діти – це не продовжувачі ваших умінь та здібностей. Це інша, неподібна ні на кого особистість, яка має право на реалізацію своїх потенційних можливостей та на власну долю, а завдання оточення направляти, підтримувати й допомагати їм у пошуку себе.

Оксана Козак,
тьютор
ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД”

guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі