Навчання у школі – це завжди своєрідний виклик для дитини та її батьків. Адже за цей період син/донька проходить декілька не простих кризових етапів, кожен з яких має свою специфіку та проблеми, що потребують особливої уваги батьків, педагогів, психологів і тьюторів навчального закладу.
Пропоную глибше проаналізувати перехід школярика із початкової школи у середню. Отож, п’ятий клас – це своєрідне завершення дитинства, пора, яка безпосередньо передує підлітковій. Саме в цей час можна стільки зробити, а також майже усе безповоротно зіпсувати. Зазвичай, п’ятикласники дуже щирі й довірливі, вони визнають авторитет дорослих, чекають від них любові, допомоги та підтримки. Погодьтеся, що усе це відкриває великі можливості для виховних впливів.
Адаптація дитини до 5 класу потребує значних сил, енергії та внутрішньо-емоційного балансу. Чому? Адже до переходу в середню школу слід підготуватися, в першу чергу, батькам. І мова не лише про збільшення кількості уроків щодня, нові предмети та складніший рівень домашніх завдань?. Мамі й татові потрібно навчитися правильно реагувати на емоції свого школяра та розуміти як йому краще допомогти. Для молодого, ще формотворчого покоління адаптація – це невіддільний процес освітньої програми і формування як особистості.
Будь-яка адаптація, зазвичай, супроводжується напруженням, стресовими реакціями, особливо для дітей, які не переживали складні ситуації у своєму житті. Адже потрібно пристосовуватися до чогось нового та невідомого. Тому батьки мають розуміти як допомогти та полегшити стан тривоги й напруги у свого сина/доньки.
Отож, мої вам поради:
- Перше і найважливіше для дитини, коли щось з нею трапилося, це повна й щира увага. Вміння спокійно поговорити, підтримати й сказати, що це природно переживати такі емоції при зміні умов навчання. Важливо розмовляти і ділитися співпереживаннями, обов’язково використовуючи тактильний контакт та слова підтримки.
- Налаштувати себе й свого школярика на те, що, щоб подолати труднощі потрібен час, інколи тривалий, адже дитина здобуває власний досвід і вчиться самостійно справлятися зі своїми негативними емоціями.
- Заручитися підтримкою класного керівника, тьютора та шкільного психолога, щоб дати зрозуміти дитині: її чують і хочуть допомогти.
- Обов’язково приділяти час домашнім завданням п’ятикласника, адже в такий непростий період він може не справлятися з уроками, щось не розуміти, не знати, через емоційне напруження, яке заважає сконцентруватися аби засвоїти навчальний матеріал.
- Хваліть свою дитину за досягнення й успіхи, щоб заохотити, відволікти й дати повірити у себе, а ще, щоб стати впевненішим.
- Намагайтеся зі своїм п’ятикласником постійно розмовляти про все, що відбувається у школі й на уроках, щоб зрозуміти які у нього відносини з однокласниками, класним керівником та іншими вчителями, а ще його ставлення до всього навчального процесу.
- Якщо в школі відбуваються значні напруження, то обов’язково постарайтеся, щоб вдома атмосфера була без конфліктів та непорозумінь.
- Поспостерігайте за своїм п’ятикласником, спробуйте дізнатися, що йому найбільше подобається і до чого у нього є нахили (окремий предмет чи гурток). Дайте йому можливість розвиватися у цьому напрямку, щоб відвернути від негативних емоцій.
Пам’ятайте, ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. І, зазвичай, не зауважуємо, як наші діти спостерігають за нами і вчаться бути такими, як ми.
Христина Шегда,
керівниця тьюторів
ЛІЦЕЮ “ЕКОЛЕНД”
