«Сьогодні ми створюємо завтра» і це не абстрактна фраза, яка стосується майбутньої невідомості. Все набагато ближче й серйозніше, тому що всі дії, які зроблені людиною сьогодні – це формування бази, фундаменту наступного дня. Своє завтра ми формуємо сьогодні. Мова йде не лише про роботу чи планування справ, тут і про комунікативність та взаємодію з іншими людьми, про настрій, почуття й емоції, які сьогодні пережили, про що подумали чи помріяли, що захотіли – все це творить наше завтра.
Ми завжди говоримо, що діти – це НАШЕ майбутнє. Хотілось би щоб виховання і формування особистості та розкриття індивідуальності дитини розглядалось дорослими глобально, а дії мали локальне спрямування. Нікому не відомо наперед, де хто опиниться сьогодні, завтра, через кілька років, в якій країні дитина буде проживати чи продовжувати своє навчання в дорослому віці. І тому є потреба дещо відкоректувати цю фразу на «Діти – це майбутнє Планети». Яким буде майбутнє залежить від усіх: і від дітей, і від нас, дорослих.
Сьогодні, як ніколи, не можна забувати основні закони екології Баррі Коммонера (американський біолог, еколог та політик) [1], які допомагають кожній особі розкрити, пізнати себе, поглибити нашу взаємодію і спробувати побачити наскільки ми тісно між собою і зі всім навколо пов’язані: з природою, кліматом, Всесвітом:
Закон 1. «Усе пов’язане з усім».
Закон 2. «Усе повинно кудись дітися».
Закон 3. «Природа знає краще» – з гаслом «Назад до природи!», яке, на жаль, сьогодні не може бути прийнятим через свою нереалістичність. Цей заклик пов’язаний з обережним використанням природних екосистем «будь-яка значна антропогенна зміна в природній системі може стати згубною для цієї системи».
Закон «Ніщо не дається задарма» об’єднує всі три згадані вище, адже те, що було взяте з екосистеми людською працею, має бути відшкодоване. “Пла́ти за цим векселем не уникнути; її можна лише відтермінувати”. “Відомо, що сила будь-якого закону – в тому, що ніхто не може безкарно його порушувати”. Людина є теж частиною глобальної екосистеми Природи, а не її володарем. Не слід порушувати й закони екології.
Батьки, бабусі й дідусі є своїм дітям та онукам взірцями для наслідування. Вони закладають в них певні цінності, а їх життя – найяскравіший приклад культури взаємодії, комунікації, ставлення один до одного у спілкуванні та життєвих дискусіях. І саме ми, дорослі, є для дітей своєрідним еталоном впливу на оточуюче середовище.
Наскільки важливо те, що залишимо й передамо для наслідування новому поколінню, у якому керунку їх зорієнтуємо, які цінності для них розкриємо – вибір кожен з нас робить самостійно. Тому очевидно, що саме ми – майбутнє наших дітей і від нас, а точніше від нашого способу мислення, стилю життя і культури взаємодії між собою та з зовнішнім середовищем, відношенням до Природи залежить якою буде цивілізація для наших дітей та суспільства в цілому.
Ось чому наш новий проєкт “ЕкоОсоба” – це не просто цікава ідея, а глобальна потреба зумовлена часом та станом речей на Планеті “Земля”.
- “Чотири закони екології та чотири антиекологічні закони капіталізму”. Фостер Джон Белламі
Зореслава Гук,
заступниця директорки,
керівниця тьюторів
Школи “ЕКОЛЕНД”,
менеджерка з навчання та розвитку персоналу
мережі освітніх закладів “ЕКОЛЕНД”,
співзасновниця проєкту
“ЕкоОсоба”
