Сьогодні ми є учасниками й спостерігачами розвитку різних стилів життя, багатогранності культур, різноманіття релігій та доволі екстраординарного самовираження людей.
Більшість з існуючих стилів поведінки не несуть в собі загроз суспільству, але мають негативні наслідки для нього і, закономірно, що найбільше для самої людини. Прикладом такої поведінки можна вважати гаджет- та інтернет-залежність.

На перший погляд, дитина, яка проводить за своїм смартфоном, чи планшетом багато часу абсолютно не шкодить та не заважає оточуючим.
Проте, насправді, все не так… Адже бажання побути чим довше, до прикладу, в соціальних мережах, формується поступово і непомітно перетворюється у пряму залежність. І ось тут виникає безліч загроз:

• поступова втрата «живих» соціальних контактів (звісно ж краще підібрати будь-який нікнейм, сховатися за світлиною якого-небудь симпатичного хлопця/дівчини, чи героя відеогри й вигадати паралельну історію життя, ніж відверто обговорювати з однолітками, чи дорослими свої проблеми);
• відмова від повноцінного виконання соціальних функцій та обов’язків (інтернет та мобільні пристрої вже давно визнані «викрадачами часу», ось тому у дітей, яких захоплюють усі ці речі, завжди його не вистачатиме);
• емоційна байдужість (паралельне життя можна настільки урізноманітнити, що на життя в реалі просто не вистачатиме ні сил, ні емоцій);
• ігроманія (хороша річ, якщо використовувати у навчальних цілях, проте, будьте уважні, зазвичай, ігри створюються з метою, щоб діти чим довше проводили свій час з девайсом та розвивали в собі азарт);
• проблеми зі здоров’ям (порушення постави, хвороби очей, розлади психіки тощо – цей список можна ще довго доповнювати);
• поступова деградація особистості (дитина не бажає цікавитися будь-чим іншим, окрім того віртуального середовища, де перебуває щодня) тощо…

Особливо вразливими є учні молодшої та старшої школи. Активне статеве, фізичне, соціальне та психічне формування супроводжується підвищеним бажанням самостверджуватися.
Дорослі не завжди можуть контролювати поведінку дитини, тому, доволі часто, пізно дізнаються про небезпечну форму прояву захоплення дитини.
Різновидом психічної залежності є інтернет-залежність, яка протягом 25 років набирає обертів в Україні, а у 2008 році визнана на офіційному рівні як захворювання. А ось ігроманія, згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, має статус хвороби ХХІ століття. На думку соціологів, будь-який вид залежності є хворобою, яку слід ретельно лікувати.
Вберегти дитину від стороннього впливу та формування інтернет- гаджет-залежності – це одне з найважливіших завдань батьків, наставників та педагогів.

Як може допомогти школа?

Знайомтеся, ЛІЦЕЙ «ЕКОЛЕНД», освітній заклад, який розробив та впродовж декількох років активно втілює у стінах закладу прості, але ефективні правила поведінки користування гаджетами:

1. Перед уроками кожен учень зобов’язаний відключити та віддати особистий девайс класному тьютору. І це стосується усіх наявних в дитини мобільних пристроїв. Педагог зберігає їх у спеціально визначеному для цього місці до завершення навчального дня.
2. Якщо школяр має потребу поспілкуватися з батьками, він може це здійснити через тьютора. Також класний тьютор інформує батьків про зміни у стані здоров’я учня, або ж про вихід дитини за межі школи.
3. Впродовж навчального року, еколендівці мають декілька тьюторіалів, мета яких попередити розвиток гаджет- та інтернет-залежності й познайомити з ймовірними наслідками цього захворювання. Крім цього діти вчаться розпізнавати перші ознаки хвороби в себе та дізнаються «про ліки», якими можна собі допомогти.

Що ж отримує дитина взамін?

1. Перш за все, змогу зосередитися на навчальному процесі. Тепер учня можуть відволікати від навчання однокласники, або ж власні думки☺.
2. Розвиток комунікативних навичок, адже на перервах доводиться щось комусь розповідати, про щось запитувати.
3. Друзів та безліч знайомих, бо вільного часу є так багато, що майже з усіма можна перезнайомитися☺.
4. Нові захоплення, які дитина переймає у друзів. Як тут не дивитися футбол, якщо пів класу про нього говорить, а під час прогулянок біжиш покопати м’яча.
5. Більш спокійний емоційний стан. Дитина менше дратується, має час на виконання домашніх завдань тощо…
6. Бажання відвідувати гуртки, а їх в Еколенді понад 35, де точно можна знайти щось цікавеньке, а ще дізнатися безліч про себе та свої можливості

Еколендівці не відчувають нестачі особистого гаджету й під час навчального процесу, бо ліцей в повному обсязі забезпечений необхідним технічним обладнанням. Тим більше, майже всі уроки розроблені так, що учні мають змогу бавитися на інтерактивних дошках, проходити квести, вікторини, переглядати відеоролики тощо. Таким чином, більш, як пів дня діти вгамовують бажання до особистих девайсів подібним активом під час навчання.

Шановні батьки, ваша місія найважливіша!

• Цікавтеся захопленнями та характером занять дитини;
• Дайте можливість їй розширювати свої інтереси та вибирати хобі;
• Спонукайте свого школярика займатися фізичним навантаженням та вправами;
• Частіше організовуйте сімейні відпочинки на вихідних та під час канікул (виїзд на природу, подорожі, або барбекю);
• Підтримуйте бажання дитини спілкуватись з однолітками;
• Заохочуйте свого школярика піклуватись про тварин;
• Привчіть сина/доньку виконувати побутові завдання, брати участь в організації домашнього простору;
• Розвивайте у дитини позитивне світосприйняття.

А ще ви можете самостійно діагностувати дитячу інтернет-залежність за допомогою нескладного тесту-опитувальника С.О. Кулакова.

Опитувальник для батьків для виявлення інтернет-залежності у дитини

Відповіді оцінюються за 5-бальною шкалою:
1 – дуже рідко, 2 – іноді, 3 – часто, 4 – дуже часто, 5 – завжди.

1. Як часто ваша дитина порушує часові межі, встановлені вами для користування інтернет-мережею?
2. Як часто ваша дитина не виконує свої домашні обов’язки, щоб провести більше часу в інтернет-мережі?
3. Як часто ваша дитина проводить час в інтернет-мережі замість того, щоб провести його в колі сім’ї?
4. Як часто ваша дитина формує нові відносини зі своїми друзями по мережі?
5. Як часто ви скаржитеся на тривалість часу, який ваша дитина проводить в інтернет-мережі?
6. Як часто навчання вашої дитини страждає через тривалість часу, проведеного в мережі?
7. Як часто ваша дитина перевіряє свою електронну пошту, перш ніж робити що-небудь ще?
8. Як часто ваша дитина надає перевагу спілкуванню в інтернет-мережі, ніж спілкуванню з оточуючими?
9. Як часто ваша дитина чинить опір, або не хоче говорити про те, що вона робить в Інтернеті?
10. Як часто ви заставали свою дитину в мережі, навіть коли ви їй заборонили? 11. Як часто ваша дитина проводить час у своїй кімнаті, граючи у комп’ютерні ігри?
12. Як часто ваша дитина отримує дивні дзвінки від її нових мережевих «друзів»?
13. Як часто ваша дитина огризається, кричить, дратується, якщо її потурбували під час перебування в мережі?
14. Як часто ваша дитина виглядає більш втомленою, ніж у час, коли вона не користувалася Інтернетом?
15. На вашу думку, як часто ваша дитина думає про повернення в інтернет-мережу?
16. Як часто ваша дитина лається і гнівається, коли ви дратуєте з приводу часу, проведеного нею в мережі?
17. Як часто ваша дитина надає перевагу перебуванню в мережі, ніж своїм колишніми улюбленими заняттями/хобі?
18. Як часто ваша дитина злиться, або стає агресивною, коли ви обмежуєте час, який вона проводить в мережі?
19. Як часто ваша дитина надає перевагу проведенню часу в мережі, замість прогулянок з реальними друзями?
20. Як часто ваша дитина відчуває пригніченість/нервує, коли знаходиться поза мережею, а після повернення в мережу все це зникає?

Сума балів 50-79 – візьміть до уваги, що користування Інтернет-мережею здійснює сильний негативний вплив на життя вашої дитини і всієї сім’ї.
Якщо сума балів 80 і вище – вашій дитині терміново необхідна допомога психолога, або психотерапевта.

Найкращий спосіб допомогти вирости дитині ІІІ тисячоліття без будь-якої залежності – виховувати її у добрі, гармонії та «здоровій» атмосфері.
Любіть своїх дітей, даруйте їм більше часу і всі подібні захворювання обійдуть її стороною.