Дай мені рибку, і я буду її їсти весь день.

Навчи мене ловити рибку, і я буду їсти її протягом всього життя.

Східна народна мудрість

Сучасні школярі – особливі діти, які змалку у динамічному, цифровому, насиченому інформаційним шумом середовищі. Для них важливо вміти здобувати потрібну інформацію самостійно, мислити і застосовувати свої знання.

На часі – інтерактивні технології і методи навчання. Робота в парах, малих групах, рольові, імітаційні ігри, мозковий штурм, кейс-метод, дерево рішень, дебати чи дискусія. Метод «Карусель», «Акваріум», «Ажурна пилка», «Мікрофон» та інші. Усе, щоб розвивати креативні здібності учнів, мотивувати їх до навчання, залучати кожного до роботи на уроці. Такі методи активно використовують вчителі Школи «Еколенд».

Інтерактивний метод навчання «Дискусія». Здавалося б зарано для молодшої школи? Але, якщо обрати актуальні теми відповідно до віку, то діти охоче та результативно працюють. Наприклад, на уроках української мови еколендівці складають усний твір-роздум «Що таке справжня дружба?», «Як бути вдячними?», «Яка професія найпопулярніша?», «Чи варто бути добрим?» тощо. Для підбиття підсумків добре підходить метод «Мікрофон». Він дає можливість кожному учню висловлювати свою думку або позицію.

Метод «Акваріум» – найчастіше використовуємо на уроках літературного читання або природознавства. Одна підгрупа працює окремо в центрі класу. Після обговорення викладає свій результат, а решта підгруп слухає, не втручаючись. Після цього підгрупи зовнішнього кола обговорюють почутий виступ і власні здобутки. Це сприяє вмінню слухати своїх однокласників, висловлювати власне бачення та працювати в колективі.

Для залучення учнів до обговорення проблеми в нагоді стає метод «Коло ідей».  Учні виконують логічні завдання або розв’язують задачі. В цей час вчитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах. Після відведеного часу кожна група презентує лише один аспект проблеми та варіант її вирішення. На дошці записуємо перелік озвучених ідей. Коли всі ідеї висловлені і зафіксовані, повертаємося до розгляду проблеми в цілому та підбиття підсумків.

Ефективною є робота в парах або в ротаційних трійках. Парна робота – це завжди обмін думками. Вона дозволяє швидко виконати вправи, які зазвичай є часомісткими. Обговорюємо подію, твір, нову інформацію, підводимо підсумок уроку, беремо інтерв’ю один в одного. Після цього один з учнів-партнерів доповідає перед класом про результати. Час від часу застосовуємо й метод змінюваних трійок. Всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну команду і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.

Навіть найпростіші елементи інтерактиву дозволяють активізувати роботу, мотивацію і залученість учнів. Наприклад, діти молодших класів полюбляють декламувати вірші під оплески однокласників. Таким чином вони переносяться у театр і на хвильку стають акторами. Отож роблять це натхненно і з задоволенням.

Після запровадження інтерактивних методів у навчання молодших школярів бачимо видимі зрушення: учнів вміють дискутувати, доповідати, спілкуватися і приймати спільні рішення; змінюється розуміння змісту навчання – замість “вивчити і запам’ятати” стає “обдумати та застосувати”; покращується вміння аналізувати, синтезувати, узагальнювати; розбиваються бар’єри скутості і невпевненості, розвиваються навички роботи в команді.

Як говорив В. Сухомлинський «Щоб не перетворити дитину в склад знань, комору правил та формул, треба вчити її мислити».

 

Галина Кухта, вчитель початкових класів Школи «Еколенд»